Дослідження DAPA-HF вже змінило кардіологію з відкриттям нового класу ліків для пацієнтів з серцевою недостатністю (СН), незалежно від того, чи мають вони цукровий діабет чи ні.
У дослідженні DAPA-HF прийняли участь більш ніж 4700 пацієнтів, у тих, хто отримував дапагліфлозин, спостерігалося значне зниження первинної кінцевої точки, поєднання серцево-судинної (CС) смерті, госпіталізації через СН і гострої СН, 45% пацієнтів з ЦД 2 типу і 55% без діабету отримали приблизно однакову користь в плацебо-контрольованому дослідженні для цієї кінцевої точки, а також для смертності від усіх причин.
Інгібітори SGLT2 працюють при діабеті, сприяючи екскреції глюкози з сечею. Це спонукало деяких науковців припустити, що його позитивний вплив при СНзнижФВ головним чином полягає в сечогінному ефекті.
Новий аналіз показує, що дапагліфлозин не потребує допомоги петльових діуретиків для зниження ризику клінічних явищ у пацієнтів з серцевою недостатністю зі зниженою фракцією викиду (СНзнижФВ). Також його клінічні ефекти не були пов'язані зі змінами дозування петльових діуретиків.
В аналізі прийняли участь 4616 пацієнтів. З них 746 не отримували діуретиків на початку дослідження; 1311 отримували петльові діуретики у дозі менше 40 мг еквівалентних фурасеміду (ЕФ) ; 1365 отримували 40 мг ЕФ; і 1204 пацієнтів були на більш високих дозах петльових діуретиків.
Середня доза становила 60 мг ЕФ, яка збільшилася протягом усього дослідження. Але початкове дозування і збільшення були однаковими в групах плацебо і дапагліфлозина. 84% і 83% пацієнтів, які отримували дапагліфлозин і плацебо, відповідно, зберігали свою початкову дозу через 6 місяців і близько 77% в обох групах через 12 місяців.
Значне зниження первинної кінцевої точки дослідження в цілому для дапагліфлозіна в порівнянні з плацебо застосовувалося аналогічно пацієнтам, які не отримували діуретиків, і пацієнтам, які отримували будь-яку дозу діуретика, зі значенням P взаємодії, рівним 0,23, для ефекту застосування діуретиків. Відношення ризиків (ВР) були:
• 0,57 (0,36-0,92) для пацієнтів, які не приймали діуретики
• 0,78 (0,68-0,90) для пацієнтів на будь-який дозі діуретиків.
• 0,74 (0,65-0,85) в цілому.
Несприятливі події для нирок були однаково поширені в обох групах лікування, так само як і події, які призводили до припинення лікування. Але серйозні ниркові явища були менш частими в групі дапагліфлозина (1,6% проти 2,7%; P = 0,009).
Дослідники зазначають, що лікування дапагліфлозином було ефективним незалежно від використання діуретиків або дози діуретика. Крім того, ниркові небажані явища зазвичай були менш частими у пацієнтів, які отримували дапагліфлозин, по відношенню до всіх категорій діуретиків.
Дослідники стверджують, що ці та інші дані свідчать про те, що препарат допомагає при СНзнижФВ хоча б частково завдяки іншому механізму, ніж власне сечогінним ефектом.
Науковці говорять, що це важливо для прийняття індивідуальних рішень про те, чи слід використовувати препарат, інгібітор котранспортера натрій-глюкози-2 (SGLT2), що колись призначався для пацієнтів з цукровим діабетом, з огляду на ширший спектр варіантів лікування СН.
В цілому, ці дані дають додаткову впевненість в тому, що дапагліфлозин можна безпечно використовувати при серцевій недостатності.
Літературні посилання знаходяться в редакції Webcardio.org