Результати нового дослідження показали, що підвищений рівень N-кінцевого поліпептиду натрійдиуретичного гормону (NT-proBNP), ключового біомаркера для діагностики серцевої недостатності, демонструє майже чотирикратне підвищення ризику розвитку фібриляції передсердь (ФП) у осіб з підвищеним ризиком. Ефективність цього біомаркера особливо виражена у літніх пацієнтів, а також при використанні сироваткових методів вимірювання.

Дослідники провели метааналіз проспективних когортних досліджень, щоб оцінити зв’язок між NT-proBNP та частотою ФП.  Загалом було включено 136 089 дорослих із 16 когорт, з яких зафіксовано 8017 випадків ФП протягом середнього періоду спостереження 4–20 років.   Більшість когорт походили з Європи (n = 12), за ними слідували Американські (n = 3) та Азійські (n = 1). 

Точність моделей прогнозування ризику оцінювали за допомогою С-індексів:  0.50–0.70- низька точність,  0.70–0.90- середня точність,  > 0.90 - висока точність 

 Підвищений рівень NT-proBNP продемонстрував сильний зв’язок із ризиком ФП. Особи, що знаходились у найвищому квінтилі NT-proBNP, мали 3,84-кратний ризик розвитку ФП порівняно з тими, хто знаходився у найнижчому квінтилі (зведений відносний ризик [RR]: 3,84; 95% ДІ: 3,03–4,87). 

Ризик підвищувався на 9% при кожному збільшенні NT-proBNP на 10 пг/мл (RR: 1,09; 95% ДІ: 1,04–1,14), зі значним нелінійним зв’язком доза-відповідь між NT-proBNP і ризиком ФП ( P  для нелінійності < 0,001).

 Асоціація була сильнішою серед літніх пацієнтів і при вимірюванні NT-proBNP у сироватці крові. 

Додавання NT-proBNP до традиційних моделей прогнозування ризику ФП може покращити точність прогнозування, із ΔС-індексами від 0,010 до 0,060. 

Науковці зазначають, що важливість NT-proBNP для вдосконалення стратифікації ризику ФП заслуговує більшої уваги, із потенційним розширенням використання у рутинних медичних оглядах.

Літературні посилання знаходяться в редакції Webcardio.org