Результати нового аналізу показали, що у пацієнтів з неклапанною фібриляцією передсердь (ФП) лікування інгібіторами фактора Xa було пов'язане з більш високим ризиком інтерстиціальних захворюванням легень (ІЗЛ), ніж при призначенні інших пероральних антикоагулянтів.
Аналіз даних Тайванської національної бази даних включав 106 044 пацієнтів з неклапанною ФП (середній вік 73,4 року; 56,6% чоловіка) без захворювань легень в анамнезі, які отримували пероральні антикоагулянти з 2012 по 2017 рік. Автори використовували стабілізаційні розрахунки за показником схильності (PSSW) для балансування каваріантів у групах препаратів (інгібітори фактору Xa, дабігатран та варфарин, з варфарином як зразок).
Пацієнти спостерігалися з дати прийому ліків до початку інтерстиціального захворювання легень, смерті або закінчення дослідження (31 грудня 2019 р.).
Серед 60,9% пацієнтів, які отримували інгібітори фактора Xa, 24% отримували апіксабан; 19%, едоксабан; та 57%, ривароксабан. Крім того, 21,2% отримували дабігатран та 17,9% отримували варфарин на початку дослідження.
Після PSSW інгібітори фактора Xa асоціювалися з вищим ризиком виникнення інтерстиціальних захворювань легень(0,29 проти 0,17 на 100 пацієнто-років; відношення ризиків [ВР] 1,54), а дабігатран асоціювався з незначною різницею ризику.
Крім того, пацієнти, у яких під час спостереження було діагностоване інтерстиціальне захворювання легень(ІЗЛ) і отримували інгібітори фактора Xa, мали більш високий ризик ІЗЛ, що потребувало подальшого призначення антифібротичних препаратів, ніж пацієнти, які отримували варфарин (ВР 3,01).
Вищий ризик виникнення ІЗЛ при прийомі інгібіторів фактора Xa порівняно з варфарином був постійним у кількох підгрупах високого ризику, наприклад, які приймали аміодарон (0,38 проти 0,26 на 100 пацієнто-років; ВР 1,41). Ризик також був вищим при прийомі дабігатрана (0,31 проти 0,18 на 100 пацієнто-років; ВР 1,62) і варфарину (0,28 проти 0,13 на 100 пацієнто-років; ВР 1,97). Найнижчий ризик ІЗЛ був у пацієнтів, які отримували варфарин без аміодарону.
Дані цього дослідження дійсно припускають дуже невеликий, але реальний поступовий зв'язок з ІЗЛ у людей, які отримували інгібітори фактора Xa. Цей додатковий ризик дуже малий у порівнянні зі профілактичними властивостями щодо інсульту цих препаратів.
За словами дослідників, у рамках цілісного підходу до лікування та лікування ФП рекомендується виявляти пильність при моніторингу будь-яких потенційних несприятливих наслідків для легень, пов'язаних із використанням цих препаратів. Пацієнти повинні бути проінструктовані про те, що їм слід своєчасно повідомляти про ранні респіраторні симптоми своїм лікарям, які повинні зберігати пильність щодо побічних ефектів з боку легень, особливо у пацієнтів, які отримують анти-фактор Xa-препарати та супутнє лікування аміодароном.
Літературні посилання знаходяться в редакції Webcardio.org