При заключені результатів враховують:
1. толерантність до нагрузки (висока, середня, низька);
2. наявність ІХС (проба позитивна, негативна, сумнівна, неінформативна)
3. тип реакції АТ на нагрузку (нормостонічна, гіперстонічна, гіпотонічна, симпато-астенічна);
4. індукція порушення ритму та провідності (індукцировані, не індукцировані).
Толерантність до ДФН:
(виконаний рівень навантаження *100%)/очікуваний рівень навантаження
- дуже низька менше -60%;
- низька – 60-75%;
- середня – 75-90%;
- висока – більше 90%.
Проба на ІХС позитивна
- Горизонтальна депресія ST ≥ 1 мм.
- Косонесхідна депресія ST в комплексі з негативним або двохфазним зуб. Т.
- Повільно косовисхідна депресія ST ≥ 1 мм.
- Елевація сигмента ST ≥ 1 мм.
Проба слабопозитивна
- наростаюча горизонтальна або косонисхідна депресія ST < 1 мм. в комплексі з позитивним ангінозним приступом або дискомфортом в області серця;
- нестійка або наростаюча горизонтальна або косонисхідна депресія ST < 1 мм. в комплексі з ангінозним приступом.
Проба сумнівна
- ізольована інверсія зуб. Т в комплексі з типовим ангінозни приступом;
- нестійка або не наростаюча горизонтальна або косонисхідна депресія ST < 1 мм. без типового  ангінозного приступу;
- різке падіння АТ на фоні навантажувального теста в комплексі з розвитком ангіностного приступу при відсутності значної динаміки на ЕКГ.
Нормотонічний тип реакції АТ на навантаження (проб. Bruce) при початковому АТ 115/70 мм. рт. ст.
1сходинка- 140-150/90 мм. рт. ст.
2 сходинка- 150-160/90 мм. рт. ст.
3 сходинка- 160/90-180/100 мм. рт. ст.
4-7 сходинка – не вище 190/100 мм. рт. ст.
Помірний гіпертонічний тип реакції АТ на навантаження:
- при нормалізації рівня АТ пізніше третьої хвилини після припиненя навантаження;
- при підвищенні АТ до 190/100 мм. рт. ст. раніше 4 сходинки;
- при підвищенні АТ максимально до 210/100 мм. рт. ст.;
- великий стартовий приріст АТ 170/90 – 190/100 мм. рт. ст.
Показання до навантаженння навантажувальної проби у хворих з порушенням ритму:
- дослідження порушень ритму у хворих з частково адаптованим кардіостимулятором;
- оцінка стану хворих з відомою аритмією або підозрою на аритмію яка викликає нагрузку;
- оцінки медикаментозного та хірургічного лікування (в т.ч.  після катеторної деструкції або абляції шляхів) аритмії викликані фізичною нагрузкою;
- дослідження ізольованих шлуночкових е/с у хворих середнього віку без інших доказів наявності ІХС;
- дослідження ізольованих шлуночкових е/с у хворих молодого віку.