Артеріальна гіпертензія, за визначенням Комітету експертів ВООЗ, – це постійно підвищений систолічний та/чи діастолічний артеріальний тиск.

Есенціальна гіпертензія – це підвищений артеріальний тиск при відсутності очевидної причини його підвищення.

Вторинна гіпертензія (симптоматична) – це гіпертензія, причина якої може бути виявлена.

Причини вторинної АГ:
1) хвороби нирок:
a) паренхіматозні (ренопаренхіматозна АГ) →розд. 2.20.3;
б) судинні (вазоренальна АГ) →розд. 2.20.2;
в) ренін-продукуючі пухлини юкстагломерулярного комплексу нирок;
г) синдроми первинної ретенції натрію – синдром Лідла, синдром Гордона;
2) хвороби залоз внутрішньої секреції – первинний гіперальдостеронізм, синдром Кушинга, феохромоцитома, гіпер- або гіпотиреоз, гіперпаратиреоз, карциноїдний синдром, акромегалія;
3) коарктація аорти;
4) прееклампсія або еклампсія;
5) гострий стрес – опіки, алкогольний абстинентний синдром, психогенна гіпервентиляція, гіпоглікемія, стан після значних хірургічних втручань;
6) синдром обструктивного апное сну (СОАС);
7) збільшений об'єм внутрішньосудинної рідини;
8) хвороби нервової системи – підвищення внутрішньочерепного тиску, синдром Гійєна-Барре, тетраплегія, сімейна дизавтономія;
9) ЛЗ – симпатоміметики (також у формі назальних крапель), глюкокортикоїди, еритропоетин, циклоспорин, такролімус, інгібітори МАО, НПЗП, препарати солодки, карбеноксолон, пероральні контрацептиви;
10) токсичні речовини – наркотики (амфетамін, кокаїн), важкі метали, алкоголь, нікотин.
Причини ізольованої систолічної гіпертензії:
1) підвищена жорсткість аорти, особливо, у старших осіб;
2) стани, що супроводжуються підвищеним серцевим викидом – недостатність аортального клапана, анемія, гіпертиреоз, хвороба Педжета

Зберігається розподіл АГ на клініко-патогенетичні варіанти або форми перебігу. Перебіг АГ залежно від гемодинамічного і гуморального профілей може відбуватися за такими варіантами: гіперкінетичний, гіпокінетичний, еукінетичний. Проте всі ці варіанти значною мірою умовні, тому що переходять один в одний. Залежно від активності та рівня реніну в плазмі крові виділяють такі форми АГ: норморенінова, гіперренінова, гіпоренінова . Продовжується уточнення клініко-патогенетичних варіантів та форм перебігу АГ.

Пресорнi чинники                                                                                                                            

Система ренiн-ангiотензин-альдостерон (ангiотензин II, альдостерон)
Катехоламiни: адреналiн, норадреналiн
Ендотелiн
Тромбоксан А2
Кортизол
Нейропептид V
Тиреотропнi гормони
Аргiнiн-вазопресин
Кухонна сiль

Депресорнi чинники

Калiкреїн-кiнiнова система
Ангiотензиназа
Передсердний натрiйуретичний гормон
Оксид азоту (NO)
Гiстамiн
Ацетилхолiн
Адреномедулiн
iнсулiн
Простагландини ПГi 2, ПГЕ 2
Натрiйуретичнi пептиди