Магніто-резонансна томографія (МРТ). Діагностичні можливості та клінічне значення в кардіології.
Висока інформативність МРТ обґрунтовує доцільність та виправданість її застосування при діагностиці захворювань різних органів та систем людського організму, включаючи серцево-судинну. Перевагами методу є неінвазивність, відсутність променевого навантаження, тривимірний характер отриманого зображення, природний контраст від крові. З усіх сучасних радіологічних методів дослідження, які застосовують у кардіології,  МРТ найперспективніший. Ця технологія дозволяє одержати досконалу картину анатомії серця. Недоліками методу є тривалий час отримання зображень, неможливість надійного виявлення кальцифікатів, складність обстеження хворих із клаустрофобією, штучними водіями ритму, великими металічними імплантантами з немедичних металів. Великий інтерес до кіно-МРТ пов’язаний з отриманням динамічної інформації про потік крові та функцію серця під час затримки дихання без суттєвої втрати якості зображення, що необхідно для обстеження пацієнтів, які перебувають у тяжкому стані.
Альтернативним неінвазивним методом дослідження судин є МР ангіографія (МРА) – одна з методик МРТ, яка дозволяє отримувати дво- або тривимірні реконструкції артерій і вен без візуалізації м’яких тканин, що базується на ефектах кровотоку в магнітному полі без використання контрастних речовин. Розроблені відповідні програми для візуалізації лише судинних структур .  Застосування методик дозволяє вивчати кровотік в аорті, легеневій артерії, артеріях великого та середнього діаметра, інтракраніальних та вінцевих артеріях, а також крізь клапани серця; цілеспрямованіше та ефективніше використовувати рентгеноконтрастну ангіографію
МРТ та МРА застосовують для діагностики вроджених та набутих пороків серця, аномалій розвитку судин, кардіоміопатії, тромбоемболії легеневої артерії та її гілок, наявності тромбів та емболів в аорті, верхній порожнистій вені та порожнинах серця; пухлин серця, перикарда та середостіння; захворювань перикарда; захворювань з ураженням правих відділів серця; абсцесу та мікроабсцесів серця, аневризми аорти (в тому числі розшаровуючої) та судин, коарктації аорти.
Метод дає змогу:
- детально оцінити особливості будови камер серця та судин;
- визначити параметри функцій серця, а саме об’єм камер, фракцію викиду, потовщення міокарда в систолу, регіонарну скоротливість;
- визначити індекс сферичності лівого шлуночка (ЛШ), відносну товщину його стінки, міокардіальний стрес ЛШ;
- точно оцінити масу міокарда лівого та правого шлуночків;
- виявити та деталізувати порушення клапанного апарата;
- здійснювати динамічне спостереження після оперативного втручання на серці та судинах (з приводу вроджених пороків серця та судин, аневризми аорти та ЛШ)
У наукових дослідженнях МРТ застосовують для оцінки маси міокарда, ступеня регресу його гіпертрофії під впливом медикаментозних засобів.
Найчастіше за допомогою МРТ обстежують пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС), при цьому мають на меті:
- оцінку основних вінцевих артерій для виявлення стенозу;
- визначення зони гострого інфаркту міокарда та рубцевих постінфарктних змін;
- оцінку перфузії міокарда, навіть за встановленого стенозу вінцевої артерії, – для визначення його функціональної значущості та дефектів перфузії в міокардіальному руслі дистальніше ділянки стенозу;
- оцінку загальної та регіонарної функцій серця;
- діагностику ускладнень ІХС – аневризми, тромбозу;
- виявлення рідини в порожнині перикарда
МР коронарографія має досить високу інформативність: порівняно зі звичайним контрастним дослідженням вінцевих судин її специфічність становить 92%, чутливість – 90%.
Новими напрямками використання МРТ є:
- візуалізація вогнищ гострого інфаркту міокарда;
- вивчення особливостей перфузії міокарда під час фармакологічних проб;
- дослідження проксимальних відділів вінцевих артерій (МР коронарографія);
- МРС міокарда;
- МРТ високої роздільної здатності та МРС атеросклеротичних бляшок;
- інтервенційна МРТ (контроль за виконанням різноманітних інтервенційних втручань – (біопсії, балонної ангіопластики);
- виконання хірургічних операцій у середині МР систем з відкритими магнітами для забезпечення постійного контролю за ходом втручання

Для вивчення перфузії міокарда використовують переважно швидкісні МР технології. Одночасне дослідження коронарного кровотоку, перфузії та сегментарного руху стінок, на думку деяких авторів, дає змогу розрізняти життєздатний (нефіброзований, зі зниженою перфузією та пригніченою скоротливістю) та нежиттєздатний (фіброзований, акінетичний, без перфузії) міокард у зоні колишнього інфаркту. Оцінюючи життєздатність міокарда, порівнювали результати МРТ та радіонуклідного дослідження – сцинтиграфії, однофотонної та позитронно-емісійної комп’ютерної томографії, встановлений високий кореляційний зв’язок між цими даними.
Дані МРТ аналізу руху стінок, сегментарної скоротливості добре корелюють з результатами ехокардіографії, контрастної вентрикулографії. МР зображення забезпечує пряму візуалізацію міокарда з чітким визначенням меж епі- та ендокарда, з орієнтацією по серцевих, довгій та короткій, осях, дозволяє визначити поширеність загального або регіонарного стоншення стінок шлуночків, оцінювати пов’язані з цим функціональні розлади, в тому числі некоронарогенне ураження міокарда, дилатаційну або гіпертрофічну кардіоміопатію, міокардит.